Age and radial growth of age-old trees of Quercus robur in Feofania Park

Abstract

QuercusroburL. — вид-едифікатор лісів лісостепової зони,
\nщо підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має екологічне та економічне значення у функціонуванні великих міст. Найстаріші дуби відіграють істотну роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем,
\nоскільки вони забезпечують тривалі топічні, трофічні,
\nфоричні зв'язки з багатьма організмами й особливі умови під наметом. Навіть із дуплами та частково всохлим
\nгіллям їх розглядають як особливі естетичні об'єкти.
\nСтарі дуби також мають наукове значення, їхня деревина
\nмістить унікальну інформацію про те, як дерево або ціле
\nнасадження росло в минулому, реагувало на мінливі чинники навколишнього середовища. Водночас старі дерева
\nє найвразливішими і потребують охорони, особливо на
\nурбанізованих територіях, де механізми самопідтримки
\nлісових екосистем обмежені. В цій роботі досліджені
\nнайбільші дуби парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія». За
\nкільцевою хронологією визначено вік і співвідношення
\nвіку до діаметра, укладено узагальнену хронологію деревостану. Серед усіх відібраних кернів найбільш ранньому
\nрічному шару — 220 років. Визначений за кільцями річного приросту або розрахований вік досліджених дерев
\nваріює у межах 156–270 років. Відношення віку до діаметра в насадженні — 2,10 см за рік. Основні статистичні
\nдані хронології свідчать, що узагальнений хронологічний
\nряд має задовільну якість і містить сильний кліматичний
\nсигнал. За розрахунком, найстарішим деревам у парку
\n«Феофанія» — 300, а в м. Києві — понад 350–400 років.